Як отримати дозвіл на проживання в Хорватії

Посвідка на проживання в Хорватії — це офіційний документ, який дозволяє легально перебувати в країні на конкретній підставі (працевлаштування, підприємницька діяльність, навчання чи інша). У хорватському міграційному законодавстві такий дозвіл має назву «Dozvola boravka» та поділяється на тимчасовий і постійний.

Хорватський вид на проживання дає можливість користуватися державними медичними послугами, працювати або вести підприємницьку діяльність в країні та подорожувати державами Європейського Союзу та Шенгенської зони до 90 днів без додаткових віз у межах шестимісячного терміну. Водночас тимчасовий дозвіл не забезпечує повного обсягу можливостей громадянина та залишається чинним лише за умови збереження підстави, на якій його було отримано.

Іноземці без посвідки на проживання можуть перебувати в Хорватії не більше 90 днів у межах кожних 180 днів і виключно з короткостроковою метою — для туризму, ділових поїздок або участі в нетривалих освітніх програмах. Якщо ваше перебування в країні перевищує цей строк та пов’язане з роботою, навчанням, підприємницькою діяльністю чи проживанням разом із родиною, оформлення ПНП стає обов’язковим.

Статус резидента легалізує ваше тривале перебування на території Хорватії та відкриває доступ до базових можливостей, без яких неможлива робота, навчання та стабільне проживання в країні, зокрема:

У Хорватії діють тимчасові та постійні посвідки на проживання, і вони відрізняються не лише строком дії, а й рівнем стабільності та можливостями для резидента. Саме тип ПНП визначає, чи можна працювати без обмежень, як довго дозволено залишатися в країні та які перспективи вашого подальшого перебування в країні.

У міграційному законодавстві Хорватії передбачено кілька типів дозволів на проживання, які відрізняються строком дії та обсягом прав. Початковою є тимчасова посвідка на проживання (privremeni boravak), яка оформлюється на конкретній підставі, надається строком до одного року та може продовжуватися, але лише за умови, що підстава для перебування зберігається.

Після 5 років легального перебування в Хорватії ви можете претендувати на довгострокове проживання (dugotrajno boravište), яке розглядається як проміжний етап між тимчасовою посвідкою та постійним дозволом. На відміну від тимчасового дозволу, статус довгострокового резидента не потребує щорічного продовження та сприймається державними органами як підтвердження міцного зв’язку з країною.

Найбільш стабільним статусом є постійне місце проживання (stalni boravak), що не має строку дії та забезпечує резиденту максимальний рівень правового захисту. Подати заяву на ПМП можна після 5 років безперервного легального проживання в Хорватії, за умови фактичного перебування в країні та виконання вимог щодо інтеграції.

Вибір конкретного типу посвідки залежить насамперед від підстави вашого перебування в країні, тому далі розглянемо основні варіанти, за якими можна оформити статус хорватського резидента.

Для отримання робочої посвідки на проживання потрібно мати укладений трудовий договір або офіційну пропозицію від хорватської компанії. У більшості випадків перед видачею дозволу проводиться перевірка ринку праці, під час якої роботодавець підтверджує, що вакантну посаду неможливо зайняти громадянами Хорватії або інших країн ЄС. Для професій, включених до переліку дефіцитних, така перевірка не застосовується. До цього списку входять:

Однією з ключових вимог набуття статусу резидента є рівень заробітної плати, зазначений у трудовому договорі. Він має відповідати загальним показникам оплати праці та сягати приблизно 1450 EUR щомісяця. Також необхідно надати документи, що підтверджують вашу професійну кваліфікацію, освіту або досвід роботи, якщо вони є обов’язковими для відповідної посади.

Посвідка на проживання видається зазвичай на строк дії трудового договору, але не більше ніж на один рік, із можливістю подальшого продовження. Дозвіл є прив’язаним до конкретного роботодавця та посади. У разі зміни роботодавця або умов роботи необхідно подавати нову заяву. Якщо трудовий договір припиняється, про це слід повідомити компетентні органи протягом 15 днів.

Самозайнятість є підставою для отримання хорватської посвідки на проживання за умови, що ви володієте щонайменше 51 % частки в місцевій компанії або офіційно керуєте власним бізнесом у країні. Ключовою вимогою є інвестування не менше 26 500 EUR у розвиток підприємства. Внески можуть бути спрямовані як у матеріальні активи — зокрема нерухомість, обладнання або транспорт, — так і в нематеріальні, включно з програмним забезпеченням, ліцензіями, патентами чи ноу-хау. Усі вкладення мають використовуватися виключно в межах діяльності компанії та відображатися в її бухгалтерській звітності.

Окрім інвестицій, ви зобов’язані забезпечити офіційне працевлаштування щонайменше трьох громадян Хорватії на повний робочий день. Їхня заробітна плата має відповідати середньому валовому рівню по країні, який становить близько 1619 EUR на місяць. Ви, як власник бізнесу, маєте отримувати дохід у розмірі 1,5 середньої валової заробітної плати, тобто не менше 2428 EUR щомісяця.

ПНП на підставі ведення бізнесу видається на строк, необхідний для підприємницької діяльності, але не більше ніж на один рік. Продовження дозволу можливе за умови, що компанія дотримується податкових зобов’язань і зберігає встановлений рівень зайнятості хорватських працівників.

Оформлення дозволу на тимчасове проживання для цифрових кочівників доступний особам, які працюють дистанційно та не укладають трудових або комерційних контрактів з хорватськими компаніями. Основною умовою є підтвердження фінансової незалежності.

Для одного заявника встановлено мінімальний рівень доходу від 3295 EUR на місяць. У разі переїзду з родиною ця сума збільшується на 10 % за кожного члена сім’ї, тобто, для пари необхідно мати близько 3625 EUR щомісяця, а для сім’ї з двома дітьми — приблизно 4285 EUR на місяць. Допускається також підтвердження коштів у вигляді виписки з банківського рахунку. В такому разі у вас має бути не менше 39 540 EUR для проживання до одного року або від 59 310 EUR у разі планування перебування в Хорватії строком до 18 місяців.

Посвідка для віддаленої роботи надається максимум на 18 місяців і не зараховується до строку осілості для отримання постійного проживання чи громадянства. Якщо дозвіл видано на один рік, його можна продовжити одноразово, але не більше ніж на 6 місяців. Після завершення цього строку необхідно виїхати з країни щонайменше на 6 місяців, і лише після цього у вас з’являється право знову подавати заяву на тимчасове проживання в цьому статусі.

Якщо ви зараховані на денне відділення до хорватського закладу вищої освіти, ви маєте право оформити тимчасову посвідку на проживання на період навчання. Для цього необхідно підтвердити факт зарахування та мати достатні кошти для проживання в країні. У вас необхідно бути щонайменше 362 EUR на місяць (25 % від середньої зарплати) для покриття поточних витрат, а також близько 870 EUR (60 % від суми середньої заробітної плати) на зворотний квиток. Фінансову спроможність можна підтвердити банківською випискою за весь період перебування за посвідкою, що становить близько 5200 EUR, або документом про призначення стипендії.

Студентська посвідка на проживання оформлюється на строк до одного року або на тривалість навчальної програми, якщо вона є коротшою. У разі участі в міжнародних програмах обміну або міжуніверситетських угодах ПНП може бути видана на строк до двох років. Продовжити дозвіл можливо за умови подальшого навчання.

Якщо ви легально перебуваєте в Хорватії на підставі посвідки на проживання щонайменше один рік, ви маєте право запросити до себе близьких родичів для спільного проживання. Право на возз’єднання родини поширюється на подружжя або цивільних партнерів, неповнолітніх дітей — як рідних, так і усиновлених, а також дітей вашого партнера. В окремих випадках, зокрема з гуманітарних причин, хорватські міграційні органи можуть дозволити приїзд і інших членів сім’ї, якщо вони перебувають на вашому утриманні.

Для оформлення ПНП за цією підставою ви маєте підтвердити наявність достатніх фінансових ресурсів для утримання всіх членів родини, які переїжджають, а також відповідне житло для їх проживання. Дозвіл зазвичай видається на строк до одного року або до закінчення дії вашої чинної посвідки, якщо вона спливає раніше.

Члени родини, які отримали посвідку на проживання в межах возз’єднання, мають право легально проживати в Хорватії, навчатися та працювати. Якщо ви маєте статус постійного резидента або Блакитну карту ЄС, членам вашої родини не потрібно оформлювати окремий дозвіл на працевлаштування — вони можуть укладати трудові договори на тих самих умовах, що й громадяни Хорватії.

Законодавство Хорватії передбачає спеціальні типи дозволів на проживання для осіб, які приїжджають до країни в межах наукових, освітніх або соціальних програм.

Дослідники мають право подати заяву на ПНП за наявності укладеного договору з хорватським університетом, науковою установою або дослідницьким центром. Така посвідка зазвичай видається на один рік або на строк дії угоди, а в межах окремих європейських програм може бути продовжена до двох років. В межах дії дозволу ви можете працювати над науковими проєктами або викладати в установі, яка вас запрошує, а після завершення діяльності маєте право залишитися в Хорватії ще на один рік для пошуку роботи або відкриття власної справи.

Посвідка на проживання доступна також для стажерів. Вона оформлюється за наявності офіційної угоди з приймаючою організацією, у якій визначено програму стажування, його тривалість та умови співпраці. ПНП видається на строк до 6 місяців і може бути продовжена ще на аналогічний період, якщо це необхідно для завершення діяльності. Скористатися цією підставою можна, якщо ви нещодавно здобули вищу освіту або ще проходите навчання за межами Хорватії.

Для волонтерів передбачено окремий формат ПНП у межах міжнародних та європейських програм, зокрема Erasmus+ та Європейського корпусу солідарності. Для оформлення посвідки необхідно надати договір про волонтерську діяльність, підтвердити наявність коштів для проживання та медичного страхування. Дозвіл видається зазвичай на строк до одного року й може бути продовжений, якщо програма волонтерства триває довше.

Українці можуть приїхати до Хорватії без візи за наявності біометричного паспорта, проте для переходу до резидентського статусу необхідно виконати офіційну процедуру оформлення посвідки на проживання:

Для оформлення дозволу на проживання в Хорватії вам необхідно підготувати базовий пакет документів, який може незначно відрізнятися залежно від мети перебування:

Всі документи для отримання посвідки на проживання мають бути чинними, перекладеними хорватською мовою присяжним перекладачем та, за потреби, належним чином засвідченими або легалізованими.

Тимчасову посвідку на проживання в Хорватії в більшості випадків можна продовжувати, якщо зберігаються обставини, на яких вона була видана, тобто ви зберігаєте робоче місце, продовжуєте навчатися, надалі займаєтесь підприємницькою діяльністю тощо. Заяву на продовження необхідно подавати до місцевого підрозділу поліції не пізніше ніж за 60 днів до завершення чинного дозволу.

Статус постійного резидента стає доступним після 5 років безперервного легального перебування в Хорватії. За цей період сумарна відсутність у країні не повинна перевищувати 10 місяців або 6 місяців поспіль. Обов’язковою вимогою є підтвердження знання хорватської мови на рівні не нижче B1. Тест приймають виключно уповноважені державою установи.

Громадянство Хорватії шляхом натуралізації можна отримати після 8 років законного проживання в країні, включно з періодами перебування з тимчасовою та постійною посвідками. Обов’язковими вимогами є знання хорватської мови, а також підтверджена інтеграція в місцеве суспільство, включно з дотриманням законів.

Тимчасову посвідку на проживання Хорватії можуть скасувати, якщо ви перебуваєте за межами країни довше, ніж дозволено умовами дозволу. Якщо ПНП видана на один рік, сумарно ви можете бути відсутні не більше 90 днів протягом цього періоду або не більше 30 днів поспіль за одну поїздку. Якщо ж дозвіл оформлений на строк до двох років, допустима відсутність становить до 180 днів загалом або не більше 60 днів безперервно.

Приводами для анулювання дозволу на перебування також є втрата підстави для легалізації, наявність заборони на в’їзд чи перебування, невиконання обов’язку щодо реєстрації або зміни місця проживання.

Якщо ви залишаєтесь в країні після закінчення строку дії ПНП або в разі її анулювання, ваше перебування вважається незаконним та може призвести до штрафів, примусового видворення (депортації) та заборони на повторний в’їзд як у Хорватію, так і до країн Шенгенської зони на певний період. Наприклад, за відсутність реєстрації місця проживання або порушення строків її оновлення передбачено штраф у розмірі 66–400 EUR.

Формат тимчасового захисту із самого початку розглядається як короткострокове антикризове рішення, а не як шлях до довгострокового проживання, ПМП чи громадянства. Його дія залежить від політичних рішень ЄС та того, як їх застосовує держава, тому умови можуть змінюватися або бути припиненими без індивідуальних гарантій для кожної особи. Саме тому користуватися такими програмами як стратегічним рішенням зараз недоцільно.

Тимчасовий захист не конвертується автоматично у ПНП на загальних підставах, не зараховується як стабільний період проживання для ПМП і тримає українців в постійній залежності від міграційних органів і строків продовження статусу.