Як отримати дозвіл на проживання в Німеччині

Посвідка на проживання (ПНП) в Німеччині надається у вигляді електронного документа (eAT), який засвідчує імміграційний статус іноземця та підтверджує легальність перебування на території країни. Законодавством передбачено два основних різновиди дозволів — тимчасовий (Aufenthaltstitel), що має обмежений період дії, та постійний (Niederlassungserlaubnis). Крім того, існує довгостроковий статус Daueraufenthalt-EU, що спрощує імміграцію практично до всіх країн Європейського Союзу.

Тимчасовий вид на проживання видається під певну мету (для роботи, ведення бізнесу, навчання тощо), його отримання є обов’язковим кроком до постійного резидентства й громадянства в перспективі. ПНП надає доступ до ринку праці, системи медичного страхування й освіти, дає можливість подорожувати в межах Шенгенської зони (не більше ніж на 3 місяці протягом 180-денного періоду). Водночас тимчасове резидентство має багато обмежень порівняно з громадянством: його власник не може брати участь у виборах, претендувати на всі соціальні виплати й працювати у будь-яких країнах ЄС, а також завжди існує ризик втрати статусу.

Отримання дозволу на проживання в Німеччині — це важливий та обов’язковий етап для іноземців, які планують перебувати, працювати або навчатися в країні понад 90 днів. На відміну від власників короткострокових віз, резиденти федерації отримують більше прав та переваг, наприклад, можливість відкривати банківські рахунки, орендувати житло, влаштовувати дітей до школи, користуватися іншими соціальними послугами. Крім того, ПНП відкриває шлях до довгострокової інтеграції в німецьке суспільство, включно з перспективою отримання громадянства.

Важливо розуміти, що законодавством передбачені різні типи дозволів на проживання, кожен з яких дає певний набір прав. Наприклад, посвідка для студентів обмежує доступ до повної робочої зайнятості, тоді як висококваліфіковані спеціалісти з Блакитною картою ЄС отримують переваги у вигляді прискореної процедури оформлення постійного резидентства. Саме тому важливо приділити особливу увагу вибору міграційної підстави, від якої буде залежати тривалість та складність шляху до бажаного статусу.

Для отримання індивідуальної стратегії варто звернутися до юристів із міжнародного права, які запропонують найшвидший варіант легалізації в Німеччині. Зокрема, оформлення паспорта ЄС через одну зі спрощених програм дозволить уникнути потреби в оформленні та продовженні дозволів на проживання. Крім того, власники громадянства Євросоюзу автоматично набувають права на необмежене проживання, роботу та ведення бізнесу в Німеччині й інших країнах об’єднання.

В’їзд та перебування іноземців у Німеччині в основному регулюється законом про проживання (AufenthG), який встановлює умови отримання посвідок на проживання, окреслює обсяг прав та обов’язків резидентів. Загалом передбачено такі різновиди посвідок, що дозволяють легально знаходитися на території федеративної республіки:

Кожен із цих статусів передбачає власні вимоги та терміни отримання, включно зі специфічними умовами, що стосуються мети перебування (робота, навчання, самозайнятість тощо). Незалежно від того, на яку посвідку ви претендуєте, потрібно надати підтвердження фінансової забезпеченості та наявності житла (власного чи орендованого), відсутності правопорушень. Подати запит на постійне резидентство можна після 5 років проживання в країні на підставі ПНП. Водночас слід знати німецьку мову на рівні А2, мати базові уявлення про соціальний та правовий устрій федерації.

Далі детально розглянемо найпоширеніші підстави для оформлення тимчасової посвідки на проживання, які в майбутньому дозволяють отримати дозвіл на поселення й за бажанням претендувати на громадянство.

Члени родини (партнери, подружжя, неповнолітні діти та в деяких випадках інші члени сім’ї в разі наявності виняткових обставин) резидентів або громадян Німеччини можуть отримати дозвіл на проживання в країні згідно з параграфами 27–36а AufenthG. Термін дії посвідки залежить від статусу приймаючої сторони і становить від року з правом продовження.

Для оформлення документа слід надати докази сімейних зв’язків (свідоцтво про шлюб, партнерство, народження тощо), підтвердження наявності житла на території федерації, декларації про заробітну плату або інші докази достатнього доходу. Крім того, претенденти на возз’єднання сім’ї зазвичай мають знати мову на рівні від А1.

Згідно з параграфами 16–17 закону отримати студентську посвідку на проживання можна на підставі зарахування до німецького навчального закладу, визнаного державою. Серед інших умов — наявність на рахунку принаймні 11 904 EUR, знання мови на рівні В2. Посвідка видається на термін навчання, але не більше ніж на 2 роки з можливістю її продовження. Студенти можуть працювати до 12 годин на тиждень, проте під час канікул обмеження щодо роботи не застосовуються.

Після закінчення програми навчання є можливість продовжити своє перебування в Німеччині ще до 18 місяців для того, щоб працевлаштуватися відповідно до отриманої спеціальності й змінити параграф на інший.

Умови отримання робочих посвідок на проживання в Німеччині регулюються параграфами 18–19. Щоб оформити дозвіл на проживання, який передбачає доступ до німецького ринку праці, слід мати контракт, укладений із місцевим роботодавцем. Також ваша зарплата у 2025 році має становити від 43 470 EUR (53 130 EUR для осіб, старше 45 років).

У більшості випадків також знадобиться отримати згоду Федерального агентства зайнятості, надати підтвердження отриманої освіти (диплом, свідоцтво про визнання професії тощо). Запит подається безпосередньо роботодавцем. Докази кваліфікації не є обов’язковими для IТ-спеціалістів.

Посвідка видається на термін дії робочого контракту, проте не більше ніж на 4 роки з правом її поновлення. Варто враховувати, що законодавством дозволено наймати лише висококваліфікованих іноземців і за умови, що на цю посаду не знайшлося громадянина чи постійного резидента Німеччини або іншої країни ЄС.

Іноземці також можуть претендувати на Блакитну карту ЄС, якщо їхня річна зарплата в Німеччині становить 48 300 EUR (43 760 EUR для дефіцитних професій на кшталт лікарів, вчителів тощо). Також обов’язково знадобиться диплом про здобуття вищої освіти або підтвердження релевантного 3-річного досвіду. Власники Блакитної карти ЄС можуть отримати дозвіл на проживання на весь строк дії трудового контракту плюс 3 місяці, але не більше ніж на 4 роки. Уже через 21 місяць можна претендувати на статус постійного резидента, якщо підтвердити володіння німецькою мовою на рівні В1.

Щоб працювати фрилансером або займатися підприємницькою діяльністю в Німеччині, варто отримати дозвіл на проживання згідно з параграфом 21. Посвідка видається максимум на 3 роки з правом її продовження. Щоб отримати документ, слід довести наявність відповідного фінансування для вашого проєкта через надання бізнес-плану та/або мати ліцензію на здійснення професійної діяльності. Крім того, можуть знадобитися додаткові документи, адже кожен випадок розглядається індивідуально.

Самозайнятість дозволяє отримати дозвіл на постійне поселення вже через 3 роки, замість стандартного 5-річного періоду, за умови успішності бізнесу й можливості утримувати себе та свою сім’ю фінансово.

У Німеччині також передбачені короткострокові типи посвідок на проживання, що видаються на обмежений термін (як правило, до року) і переважно не дозволяють автоматично перейти до постійного резидентства. Серед найпоширеніших варіантів — так звана Карта шансів (Chancenkarte), що була запроваджена з метою надати іноземцям із-за меж ЄС можливість працевлаштуватися на території федерації вже після переїзду. Посвідка видається для пошуку роботи в разі наявності кваліфікації, визнаної в Німеччині. Другий варіант отримання дозволу передбачає те, що ви набрали 6 балів у системі оцінювання за такими критеріями:

В обох випадках ви повинні мати можливість самостійно покривати свої витрати на проживання (щомісяця на рахунку потрібно мати мінімум 1091 EUR). Посвідка дійсна рік із правом продовжити її ще максимум на 12 місяців. Іноземці, які закінчили німецький ВНЗ, можуть отримати дозвіл для пошуку роботи замість Карти шансів — у такому випадку у них буде можливість перебувати в країні до 18 місяців.

Також законодавством передбачені картки ІКТ (ICT-Karte), що видаються з метою внутрішньокорпоративного переведення та діють максимум 3 роки. Проте такий дозвіл зобов’язує вас виїхати з Німеччини після закінчення дії тимчасового відрядження й не дозволяє розраховувати на довгострокову легалізацію.

Крім того, з 2024 року також була впроваджена програма для короткострокового працевлаштування іноземців без досвіду або професійної освіти. Проте кількість найманих робітників не повинна перевищувати річну квоту, встановлену урядом, а сам дозвіл видається на строк до 8 місяців без права на його пролонгацію.

Кожен із вищезазначених дозволів є суворо тимчасовим — хоч і може стати першим кроком до довгострокової ПНП, проте не гарантує цього. Якщо ви, наприклад, не змогли укласти робочий контракт або зареєструватися як самозайнята особа під час дії такої посвідки, Німеччину доведеться залишити. Щоб не відчувати на собі обмежень тимчасового статусу, можна ще до переїзду потурбуватися про оформлення громадянства будь-якої країни ЄС. З паспортом Євросоюзу у вас буде можливість жити в Німеччині або інших державах об’єднання, мати перевагу на ринку праці порівняно з нерезидентами ЄС.

Процес легалізації в Німеччині починається ще до переїзду з вибору відповідної міграційної підстави й збору документів для отримання дозволів на в’їзд та перебування в країні. У більшості випадків вам доведеться пройти такі етапи на шляху до ПНП:

Варто враховувати, що терміни розгляду заявок на візу, посвідки для проживання можуть суттєво відрізнятися залежно від федеральної землі. Крім того, додаткові затримки виникають у разі нестачі документів або їх неправильного оформлення. Тому процес легалізації потребує ретельної підготовки й допомоги юристів, які спеціалізуються на законодавстві конкретної країни.

Також можуть відрізнятися витрати на отримання дозволів. Так, окрім адміністративних зборів, загальна сума яких становить орієнтовно 425 EUR, слід врахувати переклад та легалізацію документів, медичне страхування, оплату проживання тощо.

Для отримання посвідки на проживання потрібно зібрати досьє, що підтверджуватиме відповідність обраної підстави для переїзду до Німеччини. Перелік документів залежатиме від того, на який тип дозволу ви претендуєте. Повний список можна отримати у відповідному міграційному відомстві. Стандартне досьє містить:

Якщо ви претендуєте на постійне резидентство, також знадобляться результати успішного складання іспиту Leben in Deutschland («Життя в Німеччині») та актуальний дозвіл на перебування в країні.

Статус справи, як правило, можна перевірити онлайн в особистому кабінеті міжнародного порталу Das Auslandsportal. Якщо ви очікуєте схвалення вашого запиту посвідки на проживання, можна безпосередньо звернутися до відповідного Відомства у справах іноземців за телефоном, електронною поштою, особисто або через онлайн-сервіс, якщо він доступний у конкретній федеральній землі.

Порушення умов німецького законодавства несе за собою серйозні юридичні наслідки, включно з анулюванням отриманої посвідки й депортацією та навіть позбавленням волі. У більшості випадків втрата дозволу на проживання або неможливість його продовження пов’язана з тим, що мета перебування в країні стала недійсною, наприклад, був розірваний робочий контракт. Також серед поширених причин — надання неправдивих відомостей, неможливість документально підтвердити джерело доходу або вчинення правопорушень.

Крім того, важливо слідкувати за часом перебування поза межами Німеччини. Як правило, ви можете знаходитися за кордоном не більше ніж пів року (до 12 місяців для власників Блакитної карти ЄС), інакше посвідку можуть автоматично анулювати навіть без попередження.

Нелегальне перебування в Німеччині карається не лише штрафами, але й передбачає примусові заходи. Власники анульованих або прострочених документів отримують повідомлення про депортацію, яке встановлює строк для добровільного виїзду. Якщо порушник не залишає країну в зазначений термін, проти нього порушать кримінальну справу, що призведе до негайного видворення, також його можуть ув’язнити (до 12 місяців).

Варто враховувати, що депортація також призводить до повторної заборони на в’їзд до Німеччини й на територію інших держав ЄС на строк до 10 років. Отже, порушення міграційного законодавства негативно вплине на ваші подальші плани. Отримати візу чи посвідку на проживання навіть в іншій країні буде набагато складніше, тому своєчасне продовження документів та дотримання правил перебування вкрай важливі для збереження легального статусу й можливостей подальшої легалізації, особливо для тих, хто планує отримати постійне резидентство та громадянство.

Якщо вам відмовлять у наданні посвідки на проживання, ви отримаєте письмове обґрунтування і зможете подати скаргу до суду відповідно до строків апеляції, встановлених для конкретного випадку (зазвичай 1–2 місяці), або направити нову заявку після усунення зазначених недоліків, якщо це можливо. У будь-якому випадку бажано звернутися за допомогою до юристів, щоб не втратити час і не припуститися помилок. Допомога міграційних спеціалістів — це найефективніший спосіб отримати статус без затримок та хвилювань.

Для громадян України, які перебувають у Німеччині, наразі діє тимчасовий захист, що передбачає можливість отримати спеціальний вид на проживання (Aufenthaltserlaubnis) згідно з §24 AufenthG. Особливий правовий режим був введений у 2022 році як екстрений захід, проте наразі термін дії програми продовжений до 4 березня 2027 року. У межах тимчасового захисту українці в Німеччині мають право працювати, здобувати освіту, отримувати певні пільги та соціальні виплати.

Водночас власники такого статусу цілком залежать від політичної ситуації та рішень міграційних органів, що не дозволяє повноцінно інтегруватися в країні. Тож головні мінуси програми — її тимчасовий характер та відсутність гарантованих механізмів для подальшої легалізації. Українці залишаються прив’язаними до рішень уряду та без права вільно змінювати місце свого проживання в країні, яке було призначено Федеральним відомством у справах міграції та біженців. Крім того, виїзд за межі держави може призвести до втрати права на соціальні виплати та анулювання статусу.

Українцям, які планують довгострокове проживання в Німеччині чи Європі загалом, варто зосередитися на пошуку надійнішого варіанта легалізації, щоб не зіштовхнутися з необхідністю покинути країну після завершення тимчасового захисту. Оформлення громадянства Європейського Союзу через спрощені програми, що доступні, наприклад, у Румунії та Болгарії, — це найшвидший та найнадійніший шлях до стабільності та незалежності. Власники паспорта ЄС отримують повний обсяг прав, включно з можливістю вільно жити й працювати в Німеччині та інших країнах об’єднання без віз і ПНП.

Підібрати оптимальну програму легалізації в Європі допоможуть міграційні спеціалісти. Досвідчені експерти розроблять для вас індивідуальний план з урахуванням актуального законодавства та вашої ситуації, що дозволить зберегти цінний час і уникнути зайвих витрат.