Як здобути освіту в Європі безоплатно

Навчання в Європі багато хто розглядає як спосіб імміграції — і в цьому є раціональне зерно. Дійсно, деякі країни зараховують термін стаціонарного навчання іноземних студентів до строку осілості, необхідного для отримання ППП та натуралізації. Безоплатне навчання в ЄС існує — і не лише для громадян Євросоюзу або конкретної держави. Чи можуть вихідці з іншіх країн користуватися тим самим правом? Формально — так. Але на практиці все складніше. Пояснюємо нижче, чому.

Університети Європи приймають іноземних абітурієнтів на контрактне (тобто платне) навчання. Але переїзд до ЄС з цією метою ускладнюється імміграційними законами: якщо проходження заочного курсу залежить від технічних можливостей і особливостей програми, то стаціонарне навчання вимагає оформлення посвідки на проживання. А це змушує проходити імміграційні процедури. Окрім коштів на фінансування навчання, доведеться мати медичну страховку, підтвердити наявність житла, коштів для життя в країні, а іноді зарезервувати в банку кошти для покриття витрат на депортацію у разі припинення навчання або порушення закону.

Імміграційні закони кожної країни різні, але отримання права проживання у зв’язку зі вступом до європейських вишів, як правило, має таку послідовність:

У цій послідовності може бути і проміжний етап — проходження підготовчого курсу, наприклад, для вивчення мови, якою буде відбуватися навчання, або для опанування методів навчання в Європі.

Деякі країни (Польща, Нідерланди, Латвія, Литва, Естонія, Фінляндія, Словаччина, Бельгія) значно ускладнили або заборонили видачу туристичних і гостьових віз для росіян і білорусів, тому їм скласти вступні іспити на місці практично неможливо. Чехія та Данія взагалі припинили видавати ПНП громадянам РФ і РБ з метою навчання.

Посвідка на проживання з метою навчання не в усіх країнах зараховується в термін осілості для майбутнього ППП або громадянства. Значно вигідніше одразу отримати паспорт ЄС за спрощеною процедурою всього за рік.
З паспортом будь-якої країни ЄС значно підвищуються шанси на безоплатне навчання навіть у найкращих вишах Європи, відкривається можливість вільного працевлаштування, ведення бізнесу та безвізових подорожей в межах Євросоюзу.

Для навчання в Європі за загальними правилами знадобляться:

Навчання в школі в Європі є безплатним, і найчастіше — також для іммігрантів, тому що кожна країна зацікавлена в освіченому населенні. Але з вищою освітою все інакше: бюджетні місця, якщо вони виділяються, насамперед надаються громадянам за конкурсом. Жодна держава прямо не зазначає в своїх законах можливість безоплатного навчання для іммігрантів із третіх країн, але й не буде декларувати зворотного.

Освітня правова база більшості держав не консолідована в єдиних актах, багато що регулюється на регіональному й навіть муніципальному рівні. Тому безоплатне навчання в країнах Європи для вихідців із третіх країн можливе, але не завжди і не скрізь, навіть у межах однієї країни чи регіону. Не виключається вступ на бюджет для обдарованих абітурієнтів або в рамках грантів. Але найпростіший шлях — оформити паспорт країни ЄС, з яким ви отримуєте право на навчання на рівні з громадянами обраної країни, зокрема й безоплатне.

Виші Європи мають право навчати іноземців за власний кошт. Недержавні організації, муніципалітети та регіональні адміністрації іноді фінансують навчання, але загальних рекомендацій, як скористатися такими можливостями, немає. Залишається лише переглядати сайти вишів у пошуках подібних оголошень або діяти в межах програм академічної мобільності.

На останньому варіанті зупинимося докладніше. Європейська система освіти продовжує давні традиції, що сягають Середньовіччя, коли студенти мали можливість навчатися скільки завгодно, самостійно обирати та змінювати викладачів і університети, не обмежуючись однією країною.

Ця традиція сьогодні реалізована у вигляді інституту академічної мобільності, в межах якого виші Європи та України (а також інших країн-учасниць Болонської системи) обмінюються своїми студентами. Але в цьому випадку навчання не обов’язково є безоплатним — просто студенту, обраному адміністрацією відправляючого вишу, не доведеться платити більше, ніж він зобов’язаний за контрактом із власним закладом. Якщо ви навчаєтесь в українському університеті, то в рамках програм Fulbright, Erasmus чи Nordplus можете пройти навчання в університетах Європи протягом одного року, але без отримання диплома ЄС.

Щоб взяти участь у зазначених програмах навчання — в межах загальної академічної мобільності, за грантами та/або зі стипендіальним забезпеченням — слід звернутися у свій університет на батьківщині. Між ним і приймаючим університетом має бути угода про прийом студентів, умови участі в якої потрібно з’ясувати на факультеті, в директораті або у проректора, що відповідає за роботу з іноземними студентами.

Проблем в цьому випадку може бути дві:
• для навчання в країнах Європи відповідальний працівник університету просуває лише своїх знайомих, улюблених студентів або тих, хто знайшов до нього підхід;
• з об’єктивних чи суб’єктивних причин ваша кандидатура не підходить для участі в програмі.

Існує багато інформації про безоплатну освіту в ЄС для студентів із третіх країн, але найчастіше вона не підтверджується ані місцевим законодавством, ані офіційними джерелами. Зараз варто говорити про європейські виші, які надають умовно безоплатні освітні послуги або встановлюють низькі розцінки. Щодо стипендій і грантів — у кожній країні є свої форми конкурсної матеріальної підтримки студентів за рахунок державних, приватних і громадських фондів, а також загальноєвропейські програми заохочення найуспішніших учнів.

Вільний університет Берліна займає 48-ме місце в рейтингу вишів Європи та пропонує навчання за технічними, природничими, медичними, соціальними науками, філологією, культурою. Список програм доступний на сайті https://www.fu-berlin.de/. Які з них є безплатними — можна дізнатися за запитом. Подати заявку на вступ пропонується через мобільний застосунок.

За винятком деяких бакалаврських і магістерських програм, заклад не стягує плату за навчання, а лише семестрові збори у розмірі 305 євро (станом на 2024 рік), що є невеликою сумою за мірками ЄС.
За рівнем викладання гуманітарних наук Вільний університет Берліна входить у топ-20 найкращих вишів у світі. Наприклад, філологічні дисципліни викладають носії мов.

Плата за навчання становить 750 євро за семестр, але якщо у вас є посвідка на проживання в ЄС з будь-якою метою, окрім навчання, освіта стає безоплатною. Це буде актуально для українців, які перебувають тут зі статусом тимчасового захисту.
Список спеціальностей дуже широкий — від богослов’я до математики, діють стипендіальні програми. Для вступу можна скористатися відеочатом.

Віденський університет займає 46-те місце в рейтингу, що дозволяє вважати його одним із найкращих вишів Європи. Водночас він спеціалізується переважно на гуманітарних науках, математиці, інформатиці та фізиці, тому здобути тут інженерну освіту, як у технічних чи архітектурних університетах, не вийде.
Проте заклад пропонує дуже незвичні компетенції, наприклад, ісламську теологію, тибетську етнографію, англо- та америкознавство.

Для навчання в Євросоюзі можна обрати університет Paris Saclay, який посідає 107-ме місце в рейтингу. Це досить висока позиція, зважаючи на те, що у світі існує понад 6000 вишів.

«Париж-Сакле» (раніше — «Париж-Південь») не здійснює підготовку бакалаврів. Проте він пропонує 4-річну безоплатну магістратуру на конкурсній основі для вихідців із третіх країн із виплатою стипендій.

Напрями навчання дуже різноманітні: точні, природничі, технічні науки, медицина, біологія, а також гуманітарні спеціальності.
Для вступу до Paris Saclay необхідно мати диплом бакалавра або еквівалентний йому документ. На сайті вишу www.universite-paris-saclay.fr наведено електронні адреси для подання заявок залежно від спеціальності, а також відповідні інструкції.
Перевагою навчання в цьому закладі є безоплатні паралельні курси, майстер-класи та студентські фестивалі, які організовує адміністрація та студентське самоврядування.

Навчання в цьому закладі коштує 344 євро за зимовий семестр і 404 євро за літній. Для іноземних студентів, які отримують державні стипендії, ця сума ще нижча. Однак вказана вартість актуальна лише для тих, хто вкладається в загальний термін навчання. Так звані довготривалі студенти, які перевищують стандартні строки освітньої програми, сплачують 900 або 1140 євро залежно від семестру.

Заклад має 13 факультетів, що пропонують широкий спектр спеціальностей у галузях природничих, гуманітарних, соціальних наук та медицини. Заяву на вступ можна подати онлайн. До того ж на деяких напрямах перший семестр може бути безоплатним.

Студенти Ґеттінгенського університету отримують знижки на відвідування міських культурних закладів, а у самому виші працюють безплатний фітнес-центр і скеледром. Місце в європейському рейтингу вишів — 110.

В Італії є два навчальні заклади, які не стягують плату зі студентів із-за меж ЄС — це Вища нормальна школа (Scuola Normale Superiore) та школа Санта-Анна (Scuola Superiore Sant’Anna), обидві розташовані в Пізі. Вступ до них дає такі переваги:

• компенсація витрат, пов’язаних із приїздом для складання вступних іспитів;
• стипендії для успішних студентів без конкурсу;
• безоплатне проживання в гуртожитку та харчування.

Вища нормальна школа може похвалитися високим показником співвідношення студентів до викладачів — 1:4, а за деякими рейтингами займає друге місце в країні (918-те в ЄС).
Санту-Анну (1089-та позиція) рекомендують як один із провідних (разом із Туринським університетом) медичних вишів Італії. Водночас обидва заклади пропонують дуже широкий спектр спеціальностей — від робототехніки до нейрохірургії.

Вступити до Scuola Superiore Sant’Anna або Scuola Normale Superiore прагнуть не лише іноземці: щорічно заклади приймають приблизно 60 осіб, тому конкурс надзвичайно жорсткий. Відбір включає багаторівневі тести — письмову та усну частину. Подати заявку можна через сайти закладів.

Для отримання повної інформації рекомендується звертатися до адміністрації, оскільки вичерпних відповідей на офіційних ресурсах немає, а інструкції, розміщені у форматі PDF, складно перекладати з італійської мови.

Вюрцбурський Університет Юліуса і Максиміліана (JMU) — це гуманітарно-технічний виш, який замість плати за навчання стягує посеместровий збір, однаковий для студентів з ЄС і громадян третіх країн — 163 євро. На сайті закладу навіть наведено розрахунок суми, необхідної для щомісячного проживання у Вюрцбурзі — 940 євро, куди входить медична страховка, оренда житла, харчування, а також обов’язковий в країні внесок за радіоточку (18 євро), яка має бути в кожному помешканні.

Заклад займає 307-ме місце в європейському рейтингу, що є доволі високою оцінкою. Має власний ботанічний сад, кілька музеїв і позиціонується як один із найсильніших у світі в програмах, пов’язаних із біологією, медициною, екологією. У галузі фізики, психології та інформатики JMU входить до топ-вишів Європи та до 10% найкращих університетів світу за цими напрямами.

Є багато причин, чому для здобуття вищої освіти варто обирати заклади країн Європейського Союзу.

Навчання в європейських вишах можна розглядати як початок імміграції, але для отримання громадянства зазвичай доведеться прожити в країні довше, ніж триває курс. Стипендії видаються на конкурсній основі, а дозволена для іноземців 20-годинна робота навряд чи забезпечить достатню матеріальну підтримку, з огляду на оплату навчання. Тому варто звернути увагу на альтернативні шляхи переїзду до ЄС.